​Когда -то был и я поэтом...

Виктор Улин

Когда -то был и я поэтом,

Любил пиррихий и спондей.

Да много лет минуло в Лету,
И стала проза мне милей.
Но ныне что-то изменилось:
Стихи, презревшие немилость,
Мне сна, как прежде не дают.
Сим аз воздам — весь я тут!

Что вирши? Праздности игрушка,
Неверной тени идеал…
Сам Алесандр Сергеич Пушкин,
Однако ж, стих в письмо влагал!
И я пишу –чего же боле
Томиться сим строкам в неволе?
И се по свету пусть летят,
И души светом озарят.
И души светом озарят.
Перевела на украинский язык 17.06.20 17.50

Коли-то був і я поетом,
Любив пиррихій і спондей.
Так багато років вже минуло,
І стала проза мені миліше.
Але нині щось змінилося:
Вірші, зневаживши немилість,
Мені сну, як раніше не дають.
Сім аз воздам — весь я тут!

Що вірші? Празності іграшка,
Нечітких тіней ідеал ...
Сам Олесандр Сергійович Пушкін,
Однак, теж, вірш в листа вкладав!
І я пишу — навіщо ж
Нудитися цим рядкам у неволі?
І ці по світу нехай летять,
І душі світлом осяють.
І душі світлом осяють
Переклала українською мовою 17.06.20 17.50