30 задорных цитат из «Девчат»

30 задорных цитат из «Девчат»

Комедийный художественный фильм «Девчата», снятый по одноимённой повести Б. Бедного режиссёром Юрием Чулюкиным в 1961 году, известен каждому. Главную героиню, 18-летнюю Тосю, приехавшую в леспромхоз работать в столовой, блестяще исполнила Надежда Румянцева, которой на момент съемок уже было 30.

Лента сразу понравилась зрителям и даже критикам. Но высшее начальство посчитало, что комедия чересчур бытовая и мелковата для советского экрана, хотя в течение 1962 года её посмотрели почти 35 миллионов зрителей. За рубежом картина имела ошеломляющий успех и получила множество призов кинофестивалей. Зарубежные газеты даже дали прозвище Надежде Румянцевой – «Чарли Чаплин в юбке».

А забавные цитаты из «Девчат» веселят уже не первое поколение:

Так хочется быть красивой, я б тогда за всех обманутых девчат отомстила! Вот иду я красивая по улице, а все встречные ребята так и столбенеют, а которые послабей — так и падают, падают, падают и сами собой в штабеля укладываются!

Я вот всё думала, как это люди целуются. Ведь им же носы должны мешать? А теперь вижу — не мешают.

— Любишь?

— Кого?!

— Гречку!

— Обожаю!

— Я и сама дойду. Здесь медведей нет.

— А разве девушку провожают только из-за медведей?

В столовой и в бане все равны.

— Тось, ну хочешь, испытай меня, если не веришь!

— Что ты, трактор, чтобы тебя испытывать?

Эх и здоровая! Раскормила я тебя, Надежда, на свою погибель.

Уйдите отсюда! А то у меня… ложки пропадают!

Лучше я потом как-нибудь, а то мы сегодня все переделаем, а на завтра ничего не останется.

— Ты куда?

— А так короче.

— А так — длиннее.

Батюшки, куда это у людей самолюбие девается?

Я бы всем, кто заочно учится, ордена б давала. Это ж какую силу воли надо иметь! Никто над ней не стоит, а она всё занимается, занимается.

– Техника! Тут соображать надо! Это тебе не картошку варить!

– Ты думаешь, что картошка – это так вот просто? Не тут-то было! Из картошки знаешь, сколько можно блюд приготовить!

— Сан Саныч приходил?

— Был тут какой-то облезлый, а как звать, не знаю.

– Она, брат, такая!

– Какая?

– Подрастешь – узнаешь!

— Надьке вот-вот 28 стукнет, тут не то что за Ксан Ксаныча, за козла пойдешь.

— Эх ты, вареники с картошкой.

— Вроде бы некоторые и по любви замуж вышли, а теперь письмами от любимого мужа печки топят.

— Да… Умыла она тебя!

— Подумаешь, тоже мне фигура!

— Фигуры может быть и нет, а характер – налицо.

— Вот мы сегодня по истории проходили, было такое время, когда женщины мужчинами командовали. Очень правильное было время! Я вот только его название забыла.

— Матриархат, что ли?

— Ты тоже знаешь? Вот они где у нас сидели, голубчики! Так нет, выпустили их древние женщины, вот они теперь и командуют!

А это что? Даже ниже меня ростом.

Кому чего в городе купить? Принимаю заказы до одной тонны.

Щи у новой поварихи ВО! Рагу как в санатории. Каждый калорий на своём месте!

— Разрешите?

— А вы всегда с папироской танцуете? И в шапке? Так вот, с такими я не танцую!

Какая ж это любовь? В посёлке про нас невесть что болтают, а я тебя ещё ни разу не поцеловал.

— Видишь то место? Вон, пожарный щит. Это место у нас Камчаткой называется. Сидят там некоторые по вечерам парочками. Посидят, посидят, а потом комнату отдельную требуют, а комнат свободных у нас нет.

— Ненавижу….

— Ты ж говорила, что полюбила?

— С тех пор ещё больше ненавижу!

– А вы и есть то новое начальство, которого все так боятся, да?

– Ну… уж не такой я страшный.

Первый раз таких единоличников вижу.

А я вот никогда замуж не выйду. Одному ведь лучше, хочу — халву ем, хочу — пряники.

30 забавных цитат з «Дівчат»

Комедійний художній фільм «Дівчата», знятий за однойменною повістю Б. Бідного режисером Юрієм Чулюкінимв 1961 році, відомий кожному.Головну героїню, 18-річну Тосю, що приїхала в ліспромгосп працювати в їдальні, блискуче виконала Надія Румянцева, якій на момент зйомок вже було 30.

Стрічка відразу сподобалася глядачам і навіть критикам.Але вище начальство вирішило, що комедія надто побутова і дрібнувата для радянського екрану, хоча протягом 1962 року її подивилися майже 35 мільйонів глядачів.За кордоном картина мала приголомшливий успіх і отримала безліч призів кінофестивалів.Зарубіжні газети навіть дали прізвисько Надії Румянцевій — «Чарлі Чаплін у спідниці».

А кумедні цитати з «Дівчат» веселять вже не перше покоління:

Так хочеться бути красивою, я б тоді за всіх ошуканих дівчат помстилася! Ось йду я гарна по вулиці, а всі зустрічні хлопці так і столбенеют, а які слабші — так і падають, падають, падають і самі собою в штабелі укладаються!

Я ось все думала, як це люди цілуються.Адже їм же носи повинні заважати? А тепер бачу — не заважають.

— Любиш?

— Кого ?!

— Гречку!

— Обожнюю!

— Я і сама дійду.Тут ведмедів немає.

— А хіба дівчину проводжають тільки через ведмедів?

В їдальні і в лазні всі рівні.

— Тось, ну хочеш, досліди Ти мене, якщо не віриш!

— Що ти, трактор, щоб тебе відчувати?

Ех і здорова! Розгодувала я тебе, Надія, на свою погибель.

Підіть звідси! А то у мене… ложки пропадають!

Краще я потім якось, а то ми сьогодні все переробимо, а на завтра нічого не залишиться.

— Ти куди?

— А так коротше.

— А так — довше.

Батюшки, куди це у людей самолюбство дівається?

Я б всім, хто заочно вчиться, ордена б давала.Це ж яку силу волі треба мати! Ніхто над нею не стоїть, а вона все займається, займається.

— Техніка! Тут міркувати треба! Це тобі не картоплю варити!

— Ти думаєш, що картопля — це так ось просто? Не тут то було! З картоплі знаєш, скільки можна страв приготувати!

— Сан Санич приходив?

— Був тут якийсь облізлий, а як звати, не знаю.

— Вона, брат, така!

— Яка?

— Підростеш — дізнаєшся!

— Надька ось-ось 28 стукне, тут не те що за Ксан Ксанича, за козла підеш.

— Ех ти, вареники з картоплею.

— Начебто деякі і по любові заміж вийшли, а тепер листами від коханого чоловіка грубки топлять.

— Так… Умила вона тебе!

— Подумаєш, теж мені фігура!

— Фігури може бути і немає, а характер — у наявності.

— Ось ми сьогодні з історії проходили, був такий час, коли жінки чоловіками командували.Дуже правильнийбув час! Я ось тільки його назву забула.

— Матріархат, чи що?

— Ти теж знаєш? Ось вони де у нас сиділи, голубчики! Так ні, випустили їх стародавні жінки, ось вони тепер і командують!

А це що? Навіть нижче мене зростом.

Кому чого в місті купити? Приймаю замовлення до однієї тонни.

Щіу новій кухарки ВО! Рагу як в санаторії.Кожен калорій на своєму місці!

— Дозвольте?

— А ви завжди з цигаркою танцюєте?І в шапці? Так ось, з такими я не танцюю!

Яка ж це любов? У селищі про нас казна-що базікають, а я тебе ще ні разу не поцілував.

— Бачиш те місце? Он, пожежний щит.Це місце у нас Камчаткою називається.Сидять там деякі вечорами парочками.Посидять, посидять, а потім кімнату окрему вимагають, а кімнат вільних у нас немає.

— Ненавиджу ....

— Ти ж казала, що полюбила?

— З тих пір ще більше ненавиджу!

— А ви і є ценове начальство, якого всі так бояться, так?

— Ну… вже не такий я страшний.

Перший раз таких одноосібників бачу.

А я ось ніколи заміж не вийду.Одному адже краще, хочу — халву їм, хочу — пряники.

Переклала на українську мову13.03.19            7.35