Прокинулись троянди...
Прокинулись троянди...
Літнього ранку в саду, де росли кущі троянд, випала роса, яка і розбудила ці чарівні квіти. Прокинувшись, кожна квіточка, почала розправляти свої пелюстки. На сусідніх кущах теж чепурились розові бутончики. Далі бутончики з одного куща, почали перегукуватися з сусідніми: А чому ви пожовтіли? А ви чому покрасніли? А ви зовсім з плямами, мабуть не вмивалися? Далі дискусія була ще цікавіше- Хто гарніший?
Раптом в сад прибігли дві маленькі дівчинки- сестрички Софійка і Вероніка, онучки господарів. Вони підходили до кущиків з трояндами вдихали ніжні аромати, і вигукували: Як приємно пахнуть! Які чудові квіти! От лише не зрозуміло, чому в них такіколючки на гілочках? Тут підійшла до них бабуся і попередила, щоб вони не покололи пальчики...
На питання онучат, чому ці кущики всі в колючках, шипах, вона сказала, шипи на гілочках – це охоронці цих чудових квітів, тому що, кожному хто ними любується, хочеться не тільки їх понюхати, а й зірвати, от тут-то колючечки і застерігають… Потім розповіла, що з цих квіточок роблять парфуми, лосьони… Дівчатка з цікавістю слухали, а квіточки теж притихли, зрозумівши, що всі вони гарні і пахучи, у кожної свій неповторний колір і аромат...
Мені дуже подобаються троянди, проте в нашому саду росте кущ лише чайної, яка чарує погляд, а з собраних пелюсток виходить смачне і корисне варення!!!
15.06.19 6.44
Сьогодні буду малювати цю чарівну, ніжну, горду квітку!
Прочли стихотворение или рассказ???
Поставьте оценку произведению и напишите комментарий.